Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Перше соборне послання св. апостола Петра (1 Петр.)

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

² і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,

³ якщо ви спробували, що добрий Господь.

⁴ Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

⁵ І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

⁶ Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!

⁷ Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,

⁸ і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.

⁹ Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

¹⁰ колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!

¹¹ Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

¹² Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

¹³ Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,

¹⁴ чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

¹⁵ Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,

¹⁶ як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.

¹⁷ Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

¹⁸ Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

¹⁹ Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.

²⁰ Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

²¹ Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

²² Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

²³ Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

²⁴ Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

²⁵ Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.