Перевод книг Библии митрополита Илариона (Iwan Ohijenko) на украинский язык
(1962, Лондон)

Соборне послання св. апостола Якова (Як.)

◄◄ | ◄ | Глава ⚫ | ► | ►►

¹ Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

² Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

³ знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

⁴ А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

⁵ А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

⁶ Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

⁷ Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.

⁸ Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

⁹ А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

¹⁰ а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

¹¹ бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

¹² Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

¹³ Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

¹⁴ Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

¹⁵ Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

¹⁶ Не обманюйтесь, брати мої любі!

¹⁷ Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

¹⁸ Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

²⁰ Бо гнів людський не чинить правди Божої.

²¹ Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

²² Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

²³ Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

²⁴ бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

²⁵ А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

²⁶ Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

²⁷ Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.